ЧЕЛЕНДЖ ДОДОМУ

Поезія учениці 11-А класу
Діани Бутенко

Вже другий рік, як я не вдома,
Точніше, як – це всім відомо.
І дах над головою маю,
Але як дім його не відчуваю.

Куди не озирнуся, все дивне, все чуже.
На жодній вулиці я не зустріну
Знайоме для мене лице.
Здалось мені, що люди якісь інші,
Що вдома всі були добріші.

Нема вже того перехрестя,
Де один одного ми зустрічали.
Ось ту крамницю біля дому
Вже зачиняти розпочали.
Але моменти залишились в мене,
І кожен раз я згадую їх із душею.

За цей весь час змінилось все,
І люди поруч, і житло нове,
Але душа назавжди там палає,
Де серце спогади ці зберігає.

Схожі записи