День Гідності та Свободи

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Героїв Україна пам’ятає.

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, який об’єднав дві доленосні події в історії нашої країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію гідності 2013 року. Мета свята – не тільки вшанувати патріотизм і мужність українців, які не побоялися стати на захист демократії, а й розповісти наступним поколінням про те, як люди боролися за свої права та національну гордість, як віддавали за це своє життя. Сьогодні на шкільному заході, присвяченому Героям Небесної сотні, зі сльозами на очах, згадували вбитих євромайданівців. Зворушливі вірші про передчасну загибель таких зовсім ще юних хлопців, про нескінчену біль їх матерів, не залишили байдужим жодного з присутніх. Не менше вразили учнів документальні кадри тих подій, на котрих вони побачили майже своїх однолітків, яких жорстоко, по-звірячому б’ють в ніч на 30 листопада. Неможливо без жаху та болю дивитись, як 18-20 лютого під час кривавих сутичок у Києві, гинуть звичайні люди, серед яких майже діти. Своєю передчасною загибеллю вони ніби закликають всіх нас – НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖИМИ! «Не плачте, мамо. Ваш син у Небесній сотні. Йому вже не болять рани. Він прийде, коли Ви спатимете, і розкаже, як любить Вас. Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в мить останню віддали нам найдорожче, що мали, — життя своє. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, дітей їхніх ненароджених доколихали, пісень за них доспівали. Не плачте, мамо. Дозвольте поплакати світові».