НУШ

1. Нове освітнє середовище

• Наказ МОН України №137 від 13.02.2018 «Про затвердження примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи»
• Наказ МОН України №283 від 23.03.2018 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи»

2. Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу Нової української школи

• Модельна навчальна програма інтегрованого курсу «Я досліджую світ»
• Посібник-зошит до модельної навчальної програми інтегрованого курсу «Я пізнаю світ»
• Навчально-методичні матеріали з навчання грамоти
• Навчально-методичні матеріали з математики. 1 клас (розробники: С. Скворцова, О. Онопрієнко)
• Навчально-методичні матеріали для вивчення англійської мови. 1 клас.

3. Формувальне оцінювання

• Лист департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України №2.2-1250 від 18.05.2018, №2.2-1255 від 21.05.2018 «Формувальне оцінювання учнів 1 класу»

4. Лего-конструювання

• Методичний посібник «Шість цеглинок в освітньому просторі школи» (упорядник Оксана Рома, 2018, схвалено для використання в ЗНЗ: лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» №22.1/12-Г-224 від 16.04.2018)
• Методичний посібник «Гра по-новому, навчання по-іншому» (упорядник Оксана Рома, 2018, схвалено для використання в ЗНЗ: лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» №22.1/12-Г-225 від 16.04.2018) [14].

 

• Головні компоненти Концепції Нової української школи

Концепція Нової української школи – ідеологія реформи середньої освіти. Реформа орієнтована на те, щоб зробити випускника конкурентноздатним у ХХІ-му столітті – випустити зі школи всебічно розвинену, здатну до критичного мислення цілісну особистість, патріота з активною позицією, інноватора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя.

Формула Нової української школи складається з дев`яти ключових компонентів:

1. Новий зміст оствіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.
2. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.
5. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
6. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
7. Нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.
8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.
9. Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.

Компетентнісний підхід

Компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Компетентності дозволяють усунути суперечливості між засвоєними теоретичними відомостями та їх використанням для розв’язання конкретних життєвих задач:

• уміти розрізняти об’єкти, ознаки, властивості;
• аналізувати і пояснювати причини і наслідки подій, вчинків, явищ;
• створювати тексти, вироби, проекти;
• висловлювати ставлення до подій, вчинків своїх та інших;
• брати участь в колективних справах; у розв’язанні навчальних завдань; оцінювати вчинки, різні моделі поведінки та ін.;
• користуватись певними предметами та ін.

До ознак ключових компетентностей належать такі: поліфункціональність; надпредметність; міждисциплінарність; багатокомпонентність; спрямування на формування критичного мислення, рефлексії, визначення власної позиції.

Ключові компетентності визначені «Рекомендаціями Європейського парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (18.12.2006). До їх числа належать такі:

• спілкування державною (рідною у разі відмінності) мовами;
• спілкування іноземними мовами;
• математична компетентність;
• основні компетентності у природничих науках і технологіях;
• інформаційно-цифрова компетентність;
• уміння вчитися впродовж життя;
• ініціативність і підприємливість;
• соціальна та громадська компетентність;
• обізнанність та самовираження у сфері культури;
• екологічна грамотність і здорове життя.

Важливий акцент новозмін пов’язаний із тим, що визнається рівнозначність усіх ключових компетентностей на всіх етапах навчання. Тобто, кожна освітня галузь (мовно-літературна, іншомовна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережна, фізкультурна, громадянська та історична, мистецька) володіє освітнім потенціалом, необхідним для формування кожної ключової компетентності. Цей потенціал має бути реалізований наскрізно у процесі навчання кожного предмета або курсу.

Принципи педагогіки партнерства:

• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього,горизонтальність зв’язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань,обов’язковість виконання домовленостей).

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності.

Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

• відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;
• активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
• виховання вільної незалежної особистості;
• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

Структура освітнього процесу

У Концепції представлено коментар щодо особливостей організації освітнього процесу в школі І ступеню згідно з новою структурою. Так, в початковій школі виділено два цикли навчання: перший – адаптаційно-ігровий (1 – 2 класи); другий – основний (3 – 4 класи).

Метою першого циклу навчання, відповідно до його назви, буде природне входження дитини в шкільне життя, послідовна адаптація до нового середовища. До особливостей цього циклу віднесено такі:

• навчальні завдання і час на їхнє виконання будуть визначатися відповідно до (із урахуванням) індивідуальних особливостей школярів;
• навчальний матеріал можна буде інтегрувати в змісті споріднених предметів або вводити до складу предметів у вигляді модулів;
• обсяг домашніх завдань буде обмежено;
• навчання буде організовано через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами;
• учитель матиме свободу вибору (створення) навчальних програм у межах стандарту освіти;
• буде запроваджено описове формувальне оцінювання, традиційних оцінок не буде; найважливіше завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.

Метою другого циклу є здійснення навчального процесу з концентрацією педагогічної уваги на формуванні в учнів відповідальності і самостійності; підготовка до успішного навчання в основній школі. Його суттєвими ознаками є:

• використання у процесі навчання методів, які вчать здійснювати самостійний вибір, пов’язувати вивчене з практичним життям, враховують індивідуальність учня;
• запроваджується предметне навчання;
• частина предметів передбачатиме оцінювання.

Організація освітнього середовища

Нове освітнє середовище – це сучасний простір, сукупність умов, засобів і технологій для комфортного навчання учнів, вчителів і самих батьків. Такий освітній простір треба створити не лише у стінах навчального закладу, а й усюди, де перебуває учень.

Навчальний простір має бути облаштований так, щоби задовольняти індивідуальні потреби кожної дитини та сприяти роботі дітей в малих групах. Стіни і меблі використовуються для розміщення робіт учнів. Така увага до дитячої праці й творчості підвищує їхню самооцінку і формує гідність

Перейти на сайт Нової української школи

САЙТ НУШ

Для вчителів фізичної культури

БЛОГ Фізкультурний олімп Херсонщини

Для вчителів англійської мови