ПОЛОЖЕННЯ про моніторинг якості освітнього процесу – Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 46

ПОЛОЖЕННЯ

про моніторинг якості освітнього процесу

у Херсонській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 46 Херсонської міської ради

Загальні положення

1.1. Положення регламентує порядок, процедуру і форми проведення контролю за якістю освітнього процесу на рівні закладу у вигляді моніторингових досліджень.

1.2. Нормативною базою моніторингу якості освітнього процесу в закладі є:

Конституція України;
Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VІІІ;
Закон України «Про загальну середню освіту», інші закони;
накази МОН;
Статут школи;
Програма розвитку школи.

1.3. Дане Положення спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію та удосконалення діяльності закладу.

1.4. Внутрішкільний моніторинг передбачає збирання, аналіз та оцінку якості освіти, прогнозування та розробку рекомендацій щодо корекційної роботи.

1.5. Моніторингові дослідження проводяться моніторинговою групою, яка входить до складу науково-методичної ради школи.

1.6. Положення затверджується на засіданні педагогічної ради.

1.7. Дане Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу.

Мета, завдання і функції моніторингу

2.1. Мета внутрішкільного моніторингу:

– ефективне відслідковування функціонування освітнього простору школи;

– виявлення динаміки його змін;

– розробка прогнозу та пропозицій для забезпечення розвитку;

– накопичення даних, необхідних для періодичного самооцінювання якості освітніх послуг школи;

– аналітичне узагальнення результатів діяльності.

2.2. Завдання внутрішкільного моніторингу:

– визначення якості навчальних досягнень учнів, з’ясування динаміки їх змін;

– виявлення проблем, пов’язаних з організацією освітнього процесу та рівнем кваліфікації педагогів;

– встановлення проблем особистісного розвитку здобувачів освіти;

– характеристика якості виховного простору, а також фінансового, кадрового, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального закладу;

– виявлення типових ознак успіху та недоліків управлінської і педагогічної діяльності.

2.3. Функції моніторингу:

– інформаційна – створює масив інформації щодо якості освіти;

– діагностична – визначає реальний стан якості освіти;

– оцінювальна – дає кількісно-якісну оцінку об’єктів освітнього процесу у школі;

– коригувальна – мінімізує вплив негативних факторів у освітньому процесі;

– прогностична – формує стратегію і тактику розвитку освіти у навчальному закладі;

– управлінська – впливає на зміст і методи управлінської діяльності.

2.4. Предметом внутрішкільного моніторингу є динаміка змін в освітній системі загальноосвітнього навчального закладу як основа його розвитку.

2.5. Суб’єкти внутрішкільного моніторингу:

– педагогічний колектив;

– адміністрація,

– учні,

– батьки.

Принципи, види та рівні моніторингу

3.1. Принципи, на яких повинен базуватися внутрішкільний моніторинг:

гуманістична спрямованість – створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, неможливості використання результатів досліджень для застосування будь-яких репресивних дій до учасників освітнього процесу;
об’єктивність – уникнення суб’єктивних оцінок, створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;
системність – комплексний підхід до вивчення різних аспектів життя навчального закладу, опрацювання та аналізу результатів досліджень;
валідність – відповідність пропонованих контрольних завдань змісту навчальної програми, чіткість критеріїв виміру і оцінки, дотримання визначених процедур проведення та опрацювання результатів;
надійність результатів, що означає можливість підтвердження позитивних і негативних результатів різними способами контролю; шляхом повторного контролю, який проводять інші особи;
врахування психолого-педагогічних особливостей шляхом диференціації контрольних та діагностичних завдань;
рефлексія, що проявляється в аналізі та оцінці отриманих результатів на всіх рівнях управління, здійсненні самоаналізу і самооцінки.

Об’єкти та предмет моніторингу

4.1. Об’єкти внутрішкільного моніторингу:

І. Освітнє середовище:

ресурсне забезпечення (фінансове, матеріально-технічне, санітарно-гігієнічне);
професійна підготовка і кваліфікація педагогічних кадрів;
навчально-методичне забезпечення (робочі навчальні та виховні програми, використовувані підручники і посібники);
науково-методичне забезпечення закладу;
виховний простір школи і взаємини між учасниками освітнього процесу, відносини між шкільною спільнотою та місцевою громадою).

ІІ. Освітній процес:

планування освітнього процесу;
зміст і методи освітньої діяльності;
впровадження освітніх інновацій;
розвиток професійної компетентності педагогів;
психологічний супровід освітнього процесу;
участь батьків, громадськості в освітньому процесі.

ІІІ. Результати освітнього процесу:

навченість (навчальні досягнення) учнів різних вікових груп із предметів інваріантної частини навчального плану;
розвиток пізнавальної сфери та особистісний розвиток учнів;
особисті здобутки учнів у позаурочній діяльності (результати участі школярів в учнівських олімпіадах з базових дисциплін, конкурсах, змаганнях тощо);
результативність педагогічної роботи класних керівників (кількість педагогічно занедбаних учнів, дітей із шкідливими звичками, правопорушників та ін.).
результати підвищення кваліфікації педагогічних працівників (кількість педагогічних працівників різних категорій, володіння вчителями інноваційними технологіми та прийомами педагогічної роботи тощо);
результати педагогічної просвіти батьків.

Форми та методи моніторингу

5.1. Основними формами моніторингу є:

самооцінювання власної діяльності педагогами, учнями, адміністрацією;
оцінка діяльності адміністрацією, керівниками м.о.;
оцінювання діяльності.

5.2. Методи моніторингу:

метод спостереження;
метод анкетування;
метод ранжування;
метод бесіди;
метод соціометричного вибору.

Критерії моніторингу

6.1. Критерії моніторингу:

об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);
валідність (відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів);
надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості);
результативність (має тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності).

Основні напрями моніторингу

7.1. Моніторинг здійснюється за різними напрямами залежно від його цілей, рівня здійснення й обстежуваного об’єкта.

До основних напрямів моніторингу належать:

дотримання законодавства у сфері освіти;
оснащеність освітнього процесу;
рівень навчальних досягнень;
організація превентивної освіти дітей та молоді;
професіоналізм педагогічних працівників;
організація управлінської діяльності;
ефективність виховних систем;
виконання соціального замовлення;
забезпечення доступності середньої загальної освіти.

База даних моніторингових досліджень

8.1. Загальні відомості про навчальний заклад (дата заснування, форма власності, юридична адреса, телефон, електронна адреса, мова навчання, профіль навчання, відомості про атестацію).

8.2. Матеріально-технічна база (кількість навчальних кабінетів, забезпечення технічними засобами навчання, забезпечення комп’ютерною технікою, забезпечення ЕЗНП).

8.3. Кадрове забезпечення навчального закладу (кількісний склад педагогічних працівників, освітньо-кваліфікаційний рівень, розподіл за віком, склад вчителів за педагогічним стажем, кваліфікаційними категоріями, аналіз руху кадрів, результати атестації педагогічних кадрів).

8.4. Контингент учнів (мережа класів, віковий склад учнів, поглиблене вивчення предмета, розподіл учнів за профілем навчання, працевлаштування учнів 11 кл., рух учнів).

8.5. Результативність освітнього процесу (динаміка навчальних досягнень учнів в розрізі класів та предметів, результати ДПА в 4-х, 9-х, 11-х класах, динаміка нагородження випускників 9-х та 11-х класів, результати участі учнів в олімпіадах, турнірах, конкурсах, спортивних змаганнях).

8.6. Методична робота, вдосконалення професійної педагогічної майстерності вчителя (аналіз підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, аналіз участі педагогічних працівників у методичній роботі, участь педагогів у конференціях, семінарах, майстер-класах).

8.7. Виховна робота (охоплення учнів додатковою освітою, кількість дітей пільгових категорій, кількість дітей, які потребують особливої педагогічної уваги і схильних до правопорушень, дозвілля учнів, оздоровлення дітей влітку, дані про умови проживання та навчання учнів, рейтинг вищих навчальних закладів за результатами вступу випускників навчального закладу).

8.8. Стан здоров’я учнів ( динаміка захворюваності учнів, кількість учнів, внесених до медичних груп, кількість учнів, звільнених за станом здоров’я від ДПА).

8.9. Охорона життя та безпека життєдіяльності (динаміка травмування дітей під час освітнього процесу та в позаурочний час, стан травмування серед педагогів).

8.10. Робота соціально-психологічної служби (дослідження психологічної готовності першокласників до навчання в школі; адаптація учнів 5-го класу до навчання в основній школі; розвиток пізнавальної сфери та особистісний розвиток учнів.

8.11. Робота з батьками та громадськістю (склад сімей учнів, соціальний статус та освіта батьків учнів).

Звітність про результати внутрішкільного моніторингу

та періодичність його проведення

Інформація про кадрове забезпечення навчального закладу (вересень)
Інформація про контингент учнів (вересень)
Інформація про матеріально-технічну базу навчального закладу (вересень)
Інформація про рівень навченості учнів школи за результатами навчання у І, ІІ семестрі та за рік для учнів початкової, основної та старшої школи)

(січень, червень)

Інформація про рівень навченості учнів школи за результатами навчання у І, ІІ семестрі та за рік в розрізі навчальних предметів

(січень, червень)

Інформація про результати моніторингу професійної компетентності вчителя

(січень-лютий)

Інформація про динаміку навчальних досягнень учнів в розрізі нульового, контрольного та підсумкового заміру знань з предметів навчального плану

(вересень, грудень, травень)

Інформація про результати моніторингу стану викладання предмету (предметів) інваріантної складової навчального плану (червень)
Інформація про результати державної підсумкової атестації в 4, 9-х та 11-х класах

(червень)

Інформація про результати участі учнів школи у Всеукраїнських, обласних, районних, міських олімпіадах, турнірах, конкурсах (грудень-квітень)
Інформація про результати участі учнів у ЗНО з української мови

(квітень-травень)

Інформація про результати участі учнів у ЗНО за результатами щорічного Офіційного звіту УЦОЯО про проведення зовнішнього незалежного оцінювання випускників загальноосвітніх навчальних закладів (серпень)

Функціональні обов’язки учасників моніторингу

10.1. Керівництво школи:

розробляє і втілює внутрішньошкільну систему моніторингу якості освіти і виховання;
установлює і затверджує порядок, періодичність проведення моніторингових досліджень;
визначає шляхи подальшого розвитку школи.

10.2. Моніторингова група:

проводить моніторингові дослідження;
аналізує результати моніторингу;
веде облік результатів моніторингу;
розробляє рекомендації з усунення виявлених недоліків.

10.3. Класний керівник:

проводить контроль за всеобучем кожного учня;
своєчасно доводить підсумки до відома батьків;
своєчасно подає інформацію для моніторингу.

10.4. Учитель:

визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, підсумків за семестри, навчальний рік;
визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;
своєчасно подає інформацію для моніторингу.

Порядок проведення моніторингу

11.1. Організація роботи щодо здійснення внутрішнього моніторингу покладається на голову методичної ради школи.

11.2. Робота з проведення внутрішнього моніторингу здійснюється методичною радою школи.

11.3. Загальне керівництво щодо здійснення внутрішнього моніторингу покладається на адміністрацію школи.

11.4. Педагог має можливість обрати один із запропонованих видів моніторингу.

11.5. Моніторингові дослідження вчитель координує та узгоджує з головою методичної ради, адміністрацією школи.

11.6. Для проведення моніторингових досліджень використовуються тільки апробовані технології (інструментарії).

11.7. Педагогічні працівники несуть відповідальність за дотримання критеріїв здійснення моніторингу, зазначених у даному Положенні протягом всієї своєї діяльності.

11.8. Керівник спільноти несе відповідальність за дотримання критеріїв здійснення моніторингу на рівні своєї спільноти.

11.9. Результати моніторингових досліджень педагогів узагальнюються за формою, затвердженою методичною радою та погодженою спільнотою вчителів.

11.10. Узагальнення моніторингових досліджень на рівні школи проводить методична рада.

11.11. Аналіз та обговорення підсумків моніторингових досліджень проводиться щороку на засіданнях спільнот вчителів-предметників, методичної та педагогічної рад школи.

11.12. Матеріали моніторингових досліджень зберігаються протягом року, а підсумкові – протягом навчання учнів, з якими проводився моніторинг.

11.13. Моніторингові дослідження можуть проводитися з учнями, педагогічними працівниками школи, за згодою Ради школи – з батьками та громадськістю.

11.14. Моніторинг може проводитись як під час освітнього процесу, так і в позаурочний час.

11.15. Проведення моніторингових досліджень здійснюється у 3 етапи:

І етап – підготовчий, передбачає постановку мети, визначення об’єкта спостереження, встановлення термінів проведення моніторингу, вивчення відповідної літератури, підбір інструментарію.

ІІ етап – практичний: збір інформації через проведення співбесід, тестувань, анкетувань, відвідування уроків, проведення контрольних, тестових робіт, позакласних заходів.

ІІІ етап – аналітичний: аналіз і систематизація інформації, розробка рекомендацій та пропозицій, формування висновків.

Прогнозовані результати моніторингу

12.1. Проводячи внутрішкільний моніторинг, загальноосвітній навчальний заклад має орієнтуватися на такі результати:

підвищення якості надання освітніх послуг, формування позитивного іміджу, престижності та конкурентноспроможності навчального закладу;
створення необхідних умов для творчої діяльності учасників освітнього процесу: виявлення і підтримка обдарованої молоді, підняття престижу творчих педагогів ;
впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій

для оновлення змісту освіти й форм організації освітнього процесу;

активізація роботи адміністрації і педагогічних колективів навчальних закладів, вироблення навичок контрольно-аналітичної діяльності, самооцінки та саморегуляції;
удосконалення управління навчальним закладом, вироблення і корегування управлінських рішень, планування і прогнозування розвитку навчального закладу.

Засоби, що використовуються

педагогічний (дидактичний, освітній, виховний) (вивчення рівня навченості та якості виховання учнів, якості змісту освіти, якості викладання, умов, що забезпечують можливості навчання, виховання та самовиховання особистості);
психологічний (вивчення пізнавальної сфери, емоційної рівноваги, моральних цінностей тощо);
соціологічний (вивчення соціальних умов життя, навчання та праці учасників освітнього процесу, наявність програм їх соціального захисту);
медичний (вивчення стану фізичного здоров’я учасників освітнього процесу);
статистичний (збирання статистичної інформації відповідно до показників державної та відомчої статистичної звітності);
ресурсний (визначення обсягів та якості забезпечення ЗНЗ матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними та іншими ресурсами);
кадровий (вивчення кадрового складу педагогів, процесу та результатів підвищення кваліфікації педагогів);
управлінський (оцінювання якості та ефективності управління школою).

Рівні внутрішкільного моніторингу

загальношкільний (забезпечує інформаційну основу для вироблення шляхів поліпшення ефективності роботи закладу, удосконалення освітнього менеджменту, освітнього процесу та навчальної діяльності учнів; передбачає вироблення психолого-педагогічних рекомендацій, спрямованих на корекцію функціонування окремих ланок освітнього процесу);
локальний (у межах групи) (використовуються для оцінювання якості визначеної статутом загальноосвітнього навчального закладу діяльності учасників групи (класу, гуртка, предметної кафедри, методоб’єднання вчителів), відповідності цієї діяльності визначеним вимогам, стандартам з метою визначення або коригування стратегії особистісного розвитку учнів, розвитку учнівського колективу, планування навчання, виховання, підвищення кваліфікації);
індивідуальний (зібрана інформація використовується для оцінки і самооцінки суб’єктами моніторингу рівня оволодіння ними тими чи іншими способами діяльності; якості своєї професійної компетенції, моральності, громадської активності).

Інструментарій дослідження

15.1. Анкети, тести, методики, карти спостережень, підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження, вибір статистичних та математичних методів обробки та обчислення одержаних результатів дослідження).

Проведення дослідження

16.1. передбаченого Положенням (заповнення анкет, виконання тестів, проведення спостережень за обраними методиками).

Збір та опрацювання результатів

17.1. Внесення результатів дослідження в базу, обробка та аналіз отриманих даних з використанням математичної статистики, факторно-критеріального аналізу, описового пояснення.

Аналіз та інтерпретація результатів внутрішкільного моніторингу

18.1. стану конкретної ділянки освітнього середовища закладу (виявлення та оцінка позитивних та негативних факторів впливу; підготовка та представлення звіту, який має містити висновки та рекомендації з метою прийняття управлінських рішень, корекції програм, планів роботи закладу, роботи окремих учителів, батьківського комітету, учнівського самоврядування тощо).

Оприлюднення результатів моніторингу

19.1. Оприлюднення результатів моніторингу та запровадження рекомендацій у практику.

1. Форми та методи моніторингу.

1.1. Основними формами моніторингу є:

• самооцінювання власної діяльності педагогами, учнями, адміністрацією;

• внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками спільнот, груп тощо;

• зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

1.2. Методи моніторингу:

• метод спостереження;

• метод анкетування;

• метод ранжування;

• метод бесіди;

• метод соціометричного вибору.

2. Критерії моніторингу:

• об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

• систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

• валідність (відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів);

• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості);

• результативність (має тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності)

3. Основні напрямки моніторингу.

3.1. Моніторинг здійснюється за різними напрямками залежно від його цілей, рівня здійснення й обстежуваного об’єкта.

До основних напрямків моніторингу належать:

• дотримання законодавства у сфері освіти;

• оснащеність освітнього процесу;

• рівень навчальних досягнень;

• організація превентивної освіти дітей та молоді;

• професіоналізм педагогічних працівників;

• організація управлінської діяльності;

• ефективність виховних систем;

• виконання соціального замовлення;

• забезпечення доступності дошкільної і середньої загальної освіти.

3.2. Моніторинг якості системи освіти, організований згідно з обраними

напрямками, використовує різні види вимірювань: педагогічні,

дидактичні, соціологічні, психологічні, медичні, санітарно-гігієнічні, демографічні, статистичні та ін.

3.3. На підставі моніторингу фіксується стан якості системи освіти, прогнозується її розвиток.

4. Функціональні обов’язки учасників моніторингу.

4.1. Керівництво школи:

• розробляє і втілює внутрішньошкільну систему моніторингу якості освіти і виховання;

• установлює і затверджує порядок, періодичність проведення моніторингових досліджень;

• визначає шляхи подальшого розвитку школи.

4.2. Моніторингова група:

• проводить моніторингові дослідження;

• аналізує результати моніторингу;

• веде облік результатів моніторингу;

• розробляє рекомендації з усунення виявлених недоліків.

4.3. Класний керівник:

• проводить контроль за всеобучем кожного учня;

• своєчасно доводить підсумки до відома батьків;

• своєчасно подає інформацію для моніторингу.

4.4. Учитель:

• визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, підсумків за семестри, навчальний рік;

• визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;

• своєчасно подає інформацію для моніторингу.

5. Інформаційний фонд моніторингу.

5.1. Реалізація моніторингу передбачає організацію постійного відстеження й накопичення даних на основі:

5.1.1. Документів і матеріалів, отриманих у ході:

• опитування, анкетування учасників освітнього процесу;

• державної підсумкової атестації випускників;

• підвищення кваліфікації та атестації педагогічних і керівних кадрів.

5.1.2. Результатів зовнішнього незалежного оцінювання;

5.1.3. Результатів планових спеціально організованих моніторингових досліджень.

5.2. Отримана в процесі моніторингу інформація має відповідати таким вимогам:

• об’єктивність (відображення реального стану справ);

• точність (мінімальність у похибках вимірювань);

• повнота (оптимальність джерел інформації);

• достатність (прийняття обґрунтованих рішень);

• систематичність (приведення різноджерельної інформації до спільного знаменника);

• оперативність (своєчасність інформації);

• доступність (реальність вирішуваних проблем).

6. Порядок проведення моніторингу.

6.1. Організація роботи щодо здійснення внутрішнього моніторингу покладається на голову методичної ради школи.

6.2. Робота з проведення внутрішнього моніторингу здійснюється методичною радою школи.

6.3. Загальне керівництво щодо здійснення внутрішнього моніторингу покладається на адміністрацію школи.

6.4. Педагог має можливість обрати один із запропонованих видів моніторингу.

6.5. Моніторингові дослідження вчитель координує та узгоджує з керівником спільноти, головою методичної ради, адміністрацією школи.

6.6. Для проведення моніторингових досліджень використовуються тільки апробовані технології (інструментарії).

6.7. Педагогічні працівники несуть відповідальність за дотримання критеріїв здійснення моніторингу, зазначених у даному Положенні протягом всієї своєї діяльності.

6.8. Керівник спільноти несе відповідальність за дотримання критеріїв здійснення моніторингу на рівні своєї спільноти.

6.9. Результати моніторингових досліджень педагогів узагальнюються за формою, затвердженою методичною радою та погодженою спільнотою вчителів.

6.10. Узагальнення моніторингових досліджень на рівні школи проводить методична рада.

6.11. Аналіз та обговорення підсумків моніторингових досліджень проводиться щороку на засіданнях спільнот вчителів- предметників, методичної та педагогічної рад школи.

6.12. Матеріали моніторингових досліджень зберігаються протягом року, а підсумкові – протягом навчання учнів, з якими проводився моніторинг.

6.13. Моніторингові дослідження можуть проводитися з учнями, педагогічними працівниками школи, за згодою Ради школи – з батьками та громадськістю.

6.14. Моніторинг може проводитись як під час освітнього процесу, так і в позаурочний час.

6.15. Проведення моніторингових досліджень здійснюється у 3 етапи:

І етап – підготовчий, передбачає постановку мети, визначення об’єкта спостереження, встановлення термінів проведення

моніторингу, вивчення відповідної літератури, підбір інструментарію.

II етап – практичний: збір інформації через проведення співбесід,

тестувань, анкетувань, відвідування уроків, проведення контрольних, тестових робіт, позакласних заходів.

III етап – аналітичний: аналіз і систематизація інформації, розробка

рекомендацій та пропозицій, формування висновків.

7. Відповідальність щодо здійснення внутрішнього моніторингу.

7.1. Відповідальність за організацію роботи щодо здійснення внутрішнього моніторингу покладається на методичну раду школи.

7.2. Методична рада школи:

• забезпечує виконання покладених на неї завдань з питань здійснення

внутрішнього моніторингу відповідно до Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту“, нормативно-правових актів щодо організації освітнього процесу, проводить внутрішній моніторинг, координує і контролює діяльність щодо забезпечення об’єктивності, валідності, надійності, врахування психолого-педагогічних особливостей, систематичності,

гуманістичної спрямованості;

• проводить єдину науково-методичну політику з питань здійснення

внутрішнього моніторингу, впровадження нових технологій діагностування, направлених на забезпечення синхронності процесів спостереження, замірювання, отримання на цій основі знань про стан об’єкта з подальшим моделюванням, прогнозуванням та прийняттям відповідного управлінського рішення;

• розробляє систему здійснення внутрішнього моніторингу, яка

безпосередньо підпорядковується педагогічній раді;

• забезпечує опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування

попередніх методик щодо здійснення внутрішнього моніторингу, здійснює контроль за їх виконанням;

• забезпечує функціонування системи внутрішнього моніторингу в

школі;

• веде облік моніторингових досліджень;

• організовує підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних

працівників з питань здійснення моніторингових досліджень;

• організовує і проводить наради, конференції, семінари, виставки з

питань моніторингу;

• здійснює постійний зв’язок з ТОКІППО, управлінням освіти і науки

ТМР, ТКМЦ НОІМ;

• бере участь у міжнародному співробітництві з питань моніторингових досліджень.

8. Очікувані результати:

8.1. Отримання результатів стану освітнього процесу в школі.

8.2. Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

9. Підсумки моніторингу.

9.1. Підсумки моніторингу підводяться двічі на рік (за результатами I семестру, навчального року).

9.2. Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

9.3. Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях предметних спільнот, нарадах при директору, засіданнях методичної ради школи, педрадах.

9.4. За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

10. Контроль за проведенням моніторингу здійснює адміністрація школи.

10.1. Періодичність проведення моніторингових досліджень визначається адміністрацією закладу.

10.1.1. Особи, що здійснюють моніторинг, несуть персональну відповідальність за достовірність і об’єктивність наданої інформації.

10.1.2. Особи, які організовують моніторинг, несуть персональну відповідальність за обробку даних моніторингу, їх аналіз та використання, поширення результатів.

10.1.3. З урахуванням змін, що відбуваються в освіті, можливий перегляд системи показників моніторингу та вдосконалення методів і напрямків досліджень.

10.2. За результатами моніторингу готуються аналітичні матеріали. Зазначені матеріали включають аналітичну інформацію та пропозиції з питань, вирішення яких знаходиться в компетенції органів управління освітою.

10.3. Моніторинг передбачає широке використання сучасних інформаційних технологій на всіх етапах: збирання, обробка, зберігання, використання інформації. Зберігання та оперативне використання інформації здійснюється за допомогою електронного зв’язку й регулярного поповнення електронних баз даних.

17. Дане Положення може підлягати доповненню або змінам за рішенням методичної ради Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов.

Моніторингова карта школи

№ з/п	Об’єкти	Показники	Аналізовані питання
1.	Статистика	1. 1. Кількісні	Контингент учнів по класах Розподіл за профілем навчання Охоплення навчанням дітей та підлітків шкільного віку Охоплення харчуванням Травматизм серед учасників освітнього процесу
		2.1. Кількісні	Кількісний, віковий склад, кількість хлопців та дівчат, кількість учнів, що навчається рідною мовою поділ на групи при вивченні окремих предметів (іноземна мова, трудове навчання, фізична культура та інші) Рух учнів Дані по кожному класові Правопорушення серед учнів
2.	Учні	2.2. Результати навчальної діяльності	Мотивація навчальної діяльності Результативність освітнього процесу Рівень успішності Рівень навчальних досягнень учнів за рік Результати ДПА випускників 9-х класів Збереження контингенту учнів 10-11 класів Результати ДПА випускників 11-х класів Нагородження випускників 11-х класів Здобуття повної базової освіти випускниками 9-х класів Працевлаштування
		2.3. Рівень фізичного розвитку	Розподіл учнів за групами здоров’я Динаміка захворюваності
3.	Вчителі	3.1. Кількісні	Чисельність Наявність вакансій Освіта Вік Стаж роботи Кваліфікація Звання Результати курсової перепідготовки Аналіз руху кадрів Аналіз заохочень
		3.2. Рівень професійної підготовленості	Рівень професійної підготовки Вивчення професійних ціннісних орієнтацій учителя
		3.3. Рівень педагогічної діяльності	Педагогічний моніторинг Рівень громадської та суспільної діяльності вчителя Рівень самоосвітньої діяльності вчителя Рівень роботи з обдарованими дітьми
		4.1.Технічне та методичне забезпечення кабінетів	Наявність електронних засобів навчання Стан кабінетів та приміщень Наявність технічних засобів навчання
4.	Матеріально – технічне та методичне забезпечення	4.2. Забезпеченість підручниками	Акція «Подаруй книгу шкільній бібліотеці» Динаміка читачів бібліотеки Стан накопичення бібліотечного фонду Стан забезпечення підручниками навчального закладу Стан забезпечення підручниками по класах Стан накопичення методичної літератури Стан накопичення наукової літератури Стан накопичення художньої літератури Стан накопичення довідкової літератури

Система

управління

5.1. Якість управління

Ефективність діяльності навчального закладу Ефективність управлінської діяльності Ефективність управлінських рішень Участь керівних кадрів у методичній роботі Участь учителів у методичній роботі

Батьки

6.1. Соціальний склад сімей

Дослідження соціального складу сімей, освіта батьків, вік, зайнятість

6.2. Рівень співпраці школи та батьків

Дослідження рівня спів